(093) 170-44-47

Види небезпечних відходів та особливості їх сортування

Види небезпечних відходів та особливості їх сортування

На сьогоднішній день розроблено спеціальні класи небезпечних відходів, згідно з якими регламентується їхнє вторинне використання (за можливості такого), видалення та утилізація. Дані речовини найчастіше є продуктами життєдіяльності промислових підприємств та різних суб'єктів господарювання. У цій статті ми поговоримо докладніше про те, які види небезпечних відходів бувають, а також про те, як з ними правильно поводитися.

1 клас небезпечних відходів

Відходи першого класу небезпеки є найшкідливішими і характеризуються максимальним ступенем забруднення довкілля. Вони здатні кардинально змінити екологічну обстановку. Після контакту з ними неможливе відновлення навіть після тривалого терміну. Відновлювального періоду просто немає.

Продукти життєдіяльності цієї категорії можуть містити такі речовини:

  1. ціаністий водень;
  2. триоксиген;
  3. металоїд телур;
  4. плутоній;
  5. окремі ртутьорганічні сполуки;
  6. важкий метал талій;
  7. свинцеві солі;
  8. гідрофторид;
  9. бензпірен;
  10. полоній;
  11. та інші.

Вони знаходяться в ртутних виробах, конденсаторах, трансформаторних пристроях і різних приладах. Сюди відносяться також антидетонаційні присадки, мінеральні та синтезовані олії, азбестовий пил.

Відходи 2-го класу небезпеки

При сортуванні небезпечних відходів до цієї категорії відносять речовини із високим ступенем небезпеки. Вони здатні серйозно порушити екологічний баланс під впливом із довкіллям. Термін відновлення є, але він досить великий – не менше 30 років. Розподіляються види відходів за класами небезпеки виходячи з проведених розрахунків чи експериментів.

До таких продуктів належать:

  1. молібден;
  2. миш'як;
  3. солі азотистої кислоти;
  4. вінілбензол;
  5. сурма (каджал);
  6. мурашині альдегіди;
  7. барій;
  8. дигідросульфід;
  9. гідроксибензол;
  10. селен;
  11. літій;
  12. продукт окиснення сірки;
  13. трихлорметан.

Їх містять залишки рафінування нафти, кислоти та йонообмінні смоли, тирсу свинцю, різні види батарейок, лужні склади, масла, гумові покришки, акумулятори та ін. Дані категорії небезпеки відходів (1-2 кл.) у своїй більшості представлені продуктами функціонування промислових.

3 клас небезпечних відходів

Ця категорія надає ефект середнього рівня екосистему. Як зазначає існуюча класифікація небезпечних відходів, після впливу таких речовин на повноцінне відновлення екологічного балансу потрібно від 10 років. Після закінчення цього терміну ступінь зараження мінімізується до прийнятних величин.

Сюда входять:

  1. етиловий спирт;
  2. солі фосфорних кислот;
  3. розчинники
  4. соляна кислота;
  5. містять бензин речовини;
  6. мідні, нікелеві, срібні сплави;
  7. з'єднання марганцю.

Ці речовини містяться в цементному пилу, технічних, авто- та моторних оліях, шламі, що залишився після очищення нафтових труб, обтиральних тканинах, ацетаті, мідній проводці і т.п. До цього виду належать тютюновий пил, пташиний послід і гній (у свіжому вигляді), пісок із забрудненнями від бензину.

Відходи 4-го класу небезпеки

Класифікація відходів за класом небезпеки завершується на речовинах, що помірно впливають на стан навколишню екосистему. До них відносяться:

  1. етанол;
  2. нашатирний спирт;
  3. метан;
  4. алюміній;
  5. солі натрію, калію, кальцію та ін;
  6. сульфати;
  7. та інші.

Природа відновлюється протягом 3-річного періоду та довше. Дані елементи містяться у відпрацьованому вугіллі, що перепрів гною і пташиному посліді, меблів, що залишився після укладання асфальту і бітумі, побутовому смітті, шматках руберойду, щебені, арматурі, цегляному бою, харчових залишках і т.п.

Як правильно сортувати небезпечні відходи?

Враховуючи, скільки існує класів небезпеки відходів, вони сортуються та утилізуються окремо. Наприклад, контейнери для небезпечних відходів 1 кл. повинні відповідати особливим вимогам:

  1. тверде внутрішнє покриття;
  2. спеціальна форма;
  3. перевезення здійснюється у спецмішку.

Така ємність для збирання відходів гарантує безпеку перевезення.

Особливості сортування небезпечних побутових відходів враховуються під час складання інструкцій. Ці документи повинні містити детальні правила поводження з кожним окремим видом у межах конкретної категорії. Тільки відповідно до них потрібно проводити всі роботи з відпрацьованими пристроями та речовинами.